15.jpg

Нові Фермерськи Секрети

Вирощування тюльпанів

Назва тюльпан одержала від подібності зі східним головним убором і походить від перського «toliban», що означає тюрбан. Ця квітка в основному призначений для…

Папороть

ПАПОРОТЬ (FERNS). Папороті належать до числа найбільш древніх груп вищих безнасінних рослин. Пологів у папоротей нараховують порядку 300, а видів біля 10000.…

Грошове дерево толстянка

ТОЛСТЯНКА (CRASSULA) - Крассула, толстянка, жирянка, «монетне, грошове дерево» назви суккулентних рослин, що ставляться до сімейства толстянкові, що нараховує…

Півонія трав'янистий

Трав'яниста півонія: природні види і їхні гібриди

Вони росли по усьому світі й ще в стародавності привернули увагу людей. Але не красою, а своєю дивною цілющою силою. Рослина наділяли чудодійними властивостями, уважали, що в місцях, де ростуть півонії, зникають злі парфуми, а шматочки кореня носили як обережи

Пізніше барвисті дикоростучі півонії почали вирощувати в декоративних цілях, сталі виводити на їхній основі нові сорти. Сьогодні майже всі дикі півонії (рід Paeonia нараховує більше 30 видів) у природі зустрічаються дуже рідко, а деякі перебувають під загрозою повного зникнення й підлягають охороні. Зате останнім часом їх всі частіше саджають у приватних садах і міських парках. Вони залучають своєю довговічністю й невибагливістю, многим подобаються витончені листи, прості, але вишукані і яскраві квітки, стругаючи форма куща. Коштовно й те, що природні види і їхні гібриди зацвітають майже на місяць раніше сортових півоній

У числі перших був "приручений" раннецветущий вид із червоно-малиновими квітками – Півонія лікарський (Paeonia officinalis), родом із Середземномор'я. Назва пояснює, з якою метою ця рослина використовували насамперед. Його коріннями, листами й насіннями лікували практично все: запалення, застуди, судороги. Від цього виду ведуть родовід сорту із чудовими великими яскраво-червоними квітками. Але, на жаль, більшість із них не стійкі до сіркою гнили. Широко відома група махрових сортів: 'Rubra plena', 'Alba plena', 'Rosea plena'. Серед самих популярних – 'Diana Parks' і 'Carol' (оригинатор W. Bockstoce).

Півонія іноземний (Р. peregrina) з великими червоно-малиновими квітками – житель сухих лісів півдня Європи. Він досягає висоти 80 див, у нього гладке пряме стебло й злегка опушені листи. Селекціонери цінують його за незвичайне яскраве фарбування квітки. Від нього отриманий такий оригінальний сорт, як раннецветущий 'Angelo Cobb Freeborn' c махровими кулястими квітками діаметром 12–18 див. Його вивела в 1943 році шкільна вчителька з Америки Мери Фриборн (Freeborn).

З далекосхідними видами трав'янистих півоній європейці познайомилися значно пізніше, після відкриття Півонії молочноцветкового (P. lactiflora), або Китайського (P. chinensis). Квітучий наприкінці травня, високий, до метра висотою, кущ привертає увагу достатком великих білих або блідо-рожевих квіток (на кожному стеблі – 3–4 квітки) із численними яскраво-жовтими тичинками. По стійкості до посухи, морозам, сіркою гнили він вигідно відрізняється від інших видів – не випадково 80% сучасних сортів саме йому зобов'язані своєю появою. Серед них сорту, отримані при схрещуванні Півонії молочноцветкового і Іноземного: 'Alexander Woolcott', 'Birthday', 'Carina', 'Claudia', 'Legion of Honor', 'Ludovica' (A. Saunders). В усьому світі популярні сорти 'Суtherea' (рожево-червона спочатку, його фарбування швидко переходить у дивну ніжно-рожеву, із блідо-персиковими кінчиками пелюстків) і напівмахровий 'Ellen Cowley'. От уже сто років вирощують чудову 'Sarah Bernhardt' (V. Lemoine), сімдесят років – 'Neon' (Nichols). З вітчизняних не можна не назвати 'Пам'яті Гагаріна' і 'Олександрові', сорт, отриманий у Ботсаду МГУ.



Один з найпоширеніших видів – Півонія що ухиляється, або Незвичайний (P. anomala), у народі його називають марьиним коренем. У нас він виростає в Сибіру, на полярному Уралі, витримуючи морози до –50 °С. У природних місцях перебування зустрічається в лісах. З огляду на цю особливість, його можна висаджувати в притінках, під кроною дерев. Стебло в цієї півонії негіллястий, висотою від 60 до 100 див. У другій половині травня кущ являє собою величезний букет, що складається з 20–30 великих (до 18 див) яскраво-рожевих квіток. Має цілющі властивості

На півдні нашої країни, у Предкавказье й Закавказзя, росте Півонія узколистний (P. tenuifolia). Його численні великі, яскраво-малинові або темно-червоні квітки розпускаються провесною в степах, на схилах, узліссях світлих дубових лісів. Сама рослина невисоке – 20–50 див, стебло густооблиственний. Дуже незвичайні листи, сильно розсічені на тонкі, довгі частки шириною 2–5 мм. Серед кращих сортів – 'Big Ban', 'Chocolate Soldier' (E. Auten), 'Орля' (В. Ф. Фомичева). Вид добре адаптується на дренированних і кам'янистих місцях. Це властивість американський селекціонер Рій Клем використовував при виведенні карликових гібридів для альпінаріїв



Серед дикоростучих півоній виділена невелика група біло-желтоцветкових видів – Півонія Виттмана (P. wittmanniana), Крупнолистний (P. macrophylla), Млокосевича (P. mlokosewitschii), – встречающихся тільки на Кавказі. Особливо приваблива півонія Млокосевича, що зацвітає на початку травня. Рослина висотою 70–100 див, листи сизуваті, квітки діаметром 12–16 див, пелюстки яскраво-жовті. Воно залишається декоративним і в стадії плодоносіння, коли на яскраво-малиновому тлі листівки, що розкривається, добре видні синьо-чорні насіння – кущ здається квітучим. Один із самих популярних сортів – 'Ballerina' (A. Saunders). Виведено й інші цікаві сорти з жовтими квітками

На Кавказі є й півонії із червоним фарбуванням квітки. Серед них – Півонія кавказький, або Кавахский (P. kavachensis), з пелюстками
Криваво-червоний або темно-пурпурний кольори. Він цвіте із середини травня. У горах Криму можна зустріти Півонія даурский, або Кримський (P. daurica, syn. P. triternata). У нього широко розкриті рожеві квітки й шкірясті листи з нерівними гофрованими краями. Світлолюбний і засухостійкий, невисокий, він може стати прикрасою рокария.