3.jpg

Нові Фермерськи Секрети

Вирощування тюльпанів

Назва тюльпан одержала від подібності зі східним головним убором і походить від перського «toliban», що означає тюрбан. Ця квітка в основному призначений для…

Папороть

ПАПОРОТЬ (FERNS). Папороті належать до числа найбільш древніх груп вищих безнасінних рослин. Пологів у папоротей нараховують порядку 300, а видів біля 10000.…

Грошове дерево толстянка

ТОЛСТЯНКА (CRASSULA) - Крассула, толстянка, жирянка, «монетне, грошове дерево» назви суккулентних рослин, що ставляться до сімейства толстянкові, що нараховує…

Аспарагус

Спаржа: збір урожаю

Збір урожаю спаржі - відповідальний захід, і готуватися до нього треба заздалегідь.

На початку травня прийде прорихлить ґрунт і на 20–25 см підсапати ряди, але тільки над рослинами. Це потрібно, щоб "відбілити" спаржу, не дати її підземним паросткам вибратися на світло й позеленіти. Якщо підгортання здається вам справою занадто стомлюючим, а відбілити спаржу все-таки хочеться, можна використовувати чорну світлонепроникну плівку. Підсапавши плантацію, стежите за станом ґрунту: розтріснеться – через два-двох-день-два можна збирати ті самі підземні паростки.

Для цього акуратно звільнимо рослину, забравши землю дощенту пагонів, які й зріжемо гострим ножем, не ушкодивши кореневище й бруньки. Після цього знову обережно засиплемо кущ землею й підсапаємо – нехай відновлює сили після "операції".

Пагони збирають раз в 1–2 дні, у теплу погоду – щодня. Втім, у південних районах у жарке літо іноді доводиться вести справжню боротьбу із урожаєм, зрізуючи спаржу по двох разу в день.

Ну а в наших широтах у перший рік із травня до кінця червня кожна рослина принесе по 4–5 пагонів білої спаржі, у наступні – по 15–20, потім 20–25 і, нарешті, 25–30. Навіть тріснуті, дрібні й не занадто симпатичні пагони обов'язково треба зрізати, щоб не затримувати ріст інших.

Останнім часом все більшою популярністю користуються й зелені надземні паростки спаржі: у них більше вітамінів. До того ж аматори "вершків" можуть спокійно висаджувати спаржу щільніше й не утруждать себе підгортанням.

Який би врожай – підземний або надземний – ви не збирали, наприкінці червня закінчують зрізати пагони. Нехай залишок літа вони ростуть досхочу й гілкуються, щоб заповнити розтрачені живильні речовини й підготуватися до зими.

Спаржевий сезон кінчений. Але плантація усе ще вимагає відходу: розпушування ґрунту, прополки, поливу й, звичайно, підгодівель комплексними добривами. Їх за сезон взагалі повинне бути не менше трьох-чотирьох з розрахунку 20–30 г/м2 з легким закладенням. Плюс внесення на ділянку до 30–50 кг/м2 перегною або торфу, у який варто додати "Кемиру" (2–2,5 кг/м3). 

До речі, крім насінного, у спаржі є ще один, запасний, спосіб розмноження – розподіл кореневищ. Кущі акуратно викопують із грудкою землі, ділять садовим ножем і висаджують у підготовлені ями так, щоб коріння розподілилися вільно, а коренева шийка пішла під ґрунт на 5–6 див. Хоча розподіл кореневищ – цілком природний спосіб, досвідчені садівники застосовують його нечасто. Справа в тому, що закладена частинами кореневищ плантація швидше старіє й урожай уже через кілька років різко знижується, а якість пагонів погіршується. Однак якщо хочете розводити аспарагус для декоративних цілей, можете вдатися й до такого способу.