6.jpg

Нові Фермерськи Секрети

Вирощування тюльпанів

Назва тюльпан одержала від подібності зі східним головним убором і походить від перського «toliban», що означає тюрбан. Ця квітка в основному призначений для…

Папороть

ПАПОРОТЬ (FERNS). Папороті належать до числа найбільш древніх груп вищих безнасінних рослин. Пологів у папоротей нараховують порядку 300, а видів біля 10000.…

Грошове дерево толстянка

ТОЛСТЯНКА (CRASSULA) - Крассула, толстянка, жирянка, «монетне, грошове дерево» назви суккулентних рослин, що ставляться до сімейства толстянкові, що нараховує…

Система сівозміни овочевих культур у польових і дачних умовах

Види й типи сівозмін при вирощуванні овочів

Все сказане нижче, ставиться до польової сівозміни але цю же схему можна використовувати й на дачі, садовій ділянці

Система сівозміни овочевих культур у польових і дачних умовахВідомий російський агроном Д. Н. Прянишников дав таке визначення сівозміні: «Сівозміною називають певне чергування культур у часі при відповідному чергуванні їх у просторі». Іншими словами, культуру, у тому числі овочеву, треба розміщати з урахуванням попередників і сполучуваності посівів

Для складання сівозміни в першу чергу необхідно добре вивчити рельєф ділянки, механічний і хімічний склад ґрунту, її кислотність, час освоєння, ступінь заправлення ґрунту органічними добривами, ступінь і тип засміченості й зараженості хворобами, зокрема килою, структуру ґрунту, транспортні умови, ступінь далекості від населеного пункту, ринків збуту. Немаловажним є й кадрове питання

Для проведення розрахунків:

    установлюють обсяг вирощуваної культури в теплицях і парниках, потреба в розсаді, кількість вигонкових рослин, площі під ними, співвідношення ранніх, середніх і пізніх овочевих культур відкритого ґрунту; планують способи вирощування культури (рассадний, безрассадний) і становлять графік експлуатації теплично-парникового, утепленого (парові гряди, парові борозни, теплі розсадники) і відкритого ґрунту, а також сховищ із переробними установками; визначають систему обробки ґрунту з урахуванням її якості, механічного складу, типу засміченості й т.д. і догляду за нею й вирощуваними рослинами; багаторічні овочеві рослини (артишок, ревінь, спаржа (про вирощування спаржі докладніше читайте тут), щавель, естрагон, хрін, катран і ін.), як правило, виділяють у запольний клин, а площі, зайняті ними, все-таки беруть до уваги при складанні сівозміни для планування витрат праці, засобів і техніки; розробляють зміну культур, з огляду на при цьому різне відношення окремих культур до органічного добрива і його виду (одні культури дають кращий урожай по свіжому органічному добриву (наприклад, огірок), інші не переносять свіжого органічного добрива й повинні розміщатися в поле лише на другий рік після внесення цього добрива (морква, томат, цибуля й ін.)); намічають систему застосування добрив (ця система залежить від родючості й типу ґрунту, водного режиму, наявності органічних і мінеральних добрив, якими розташовує дане господарство, а також від співвідношення площ відкритого й захищеного ґрунту на біопаливі й інших факторах); намічають час повернення овочевих культур на колишнє місце; розробляють систему заходів щодо боротьби із засміченістю полів залежно від переважних біологічних груп бур'янів (корнеотприскові, корневищні й ін.) (чергування культур, а також час і умови обробки ґрунту), пам'ятаючи, що найбільше страждають від бур'янистих трав лук, коренеплоди, безрассадні томат, перець і інші рослини в початковий період росту.

Відоме значення попередників у сівозміні (табл. 1). Особливу увагу обертають на їхній вибір для моркви, петрушки й ріпчастої цибулі. Їх висівають ранньої навесні при першому виході на ділянку. Поля під ці культури повинні бути очі-щени від бур'янистих трав. Тому перед-шественник під моркву, цибулю й пет-рушку повинен, по-перше, не дуже виснажувати ґрунт, а по-друге - рано звільняти поля, для того щоб мож-але було виконати лущення й своє-тимчасову оранку під зяб

Кращими попередниками для названих рослин є: по-перше, рання картопля, в-вто-рих, рання кочанна або кольорова капуста. Гарним попередником є також огірок. Всі ці культури повинні одержувати удобре-ния в більших дозах. Оскільки під томат свіже гнойове добриво не вноситься, він, як попередник для моркви й цибулі, уступає огірку, не говорячи вже про ранню капусту й ранню картоплю

Гіршими попередниками для моркви, буряки й лука є коренеплоди й пізньостиглі сорти капусти, тобто ті овочеві культу-ри, які забирають пізній осі-нью (кінець жовтня - листопад).

При встановленні чергування овочевих рослин у полях севообо-ротов ураховують той факт, що мно-гие шкідники й хвороби розвивають-ся на певних культурах. Так, наприклад, на капусті й інших крес-тоцветних рослинах (редис, редька, катран, хрін) найбільше распростра-нени капустяна совка, капустяна й ріпна білявки, капустяна міль, рапсовий пилильщик, крестоцвет-ні клопи, попільниця. Велика шкода капусті, редису заподіюють так-же капустяна муха й крестоцветні блошки. До розповсюджених забо-леваниям капусти ставляться фузриозное зів'янення, судинний бак-териоз, слизовий бактеріоз і др.

Найбільша шкода пасльоновим культурам (томат, перець, баклажан) заподіюють бавовняний і помідоровий совки, бурий (іржавий) помідоровий кліщик, колорадський жук, паля й інші ґрунтові шкідники. У від-ділові роки ці культури страждають від оранжерейної й баштанної попелиць. Одне з найпоширеніших захворювань томату - макроспориоз. Велика шкода наносить столбур - вірусне захворювання, що вражає не тільки томат, але й перець, і бакла-жан. Зустрічається також зів'янення пас-ленових. Збудниками його можуть бути гриби й віруси типу столбура.

Луку й часнику найбільшу шкоду заподіюють цибульна муха, тютюновий (цибульний) трипі, кореневі кліщі й ін. Дуже небезпечне захворювання, що особливо сильно вражає рє-менники, - помилкова борошниста роса (пероноспороз).

Огірок, кавун, диня поврежда-ются павутинним кліщиком, трипсом, баштанною попелицею, а під час про-растания насінь і появи моло-дих сходів - проволочниками, ложнопроволочниками, паростковою мухою, озимої совкой і іншими ґрунтовими шкідниками

Найпоширеніші бо-лезни гарбузових - борошниста роса, бактеріоз, антракноз (особливо по-ражаются кавуни й дині), фузариозное зів'янення

Тому не можна кілька років підряд висівати ту саму культу-ру иа одному місці щоб уникнути розвитку хвороб і шкідників

хвороботворні початки сохраня-ются в ґрунті від 1 до 6 років. Так, лож-ная борошниста роса зберігається в ґрунті 1 -2 роки, килу крестоцветних - 4 роки (тому поля інших кресто-кольорових повинні бути віддалені від полів з капустою на строк не менш 4 років).

У картоплі й томату багато про-щих хвороб, тому вони не долж-ни випливати безпосередньо один за одним: розрив між посадками цих культур повинен становити 2-3 року. Не треба томат і картопля висаджувати в одному полі, тому що у випадку зараження картоплі фито-фторой вона переходить на томат

При чергуванні або спільному вирощуванні овочевих рослин у деяких випадках кореневі виделе-ния одних рослин затримують ріст інших. Так. при спільному ви-ращивании редьки зі шпинатом по-следний відстає в росту від іменного-одне-іменного виду, що росте без сусід-ства редьки. Так само погано росте шпинат на ґрунті, що з-тримає кореневі залишки столового буряка. Обидва види ставляться до родин-ству Мареві. Те ж спостерігається при вирощуванні редьки на ділянці, де є залишки корінь цибулі

Період, протягом якого лантух-тури проходять через кожне поле в послідовності, установленою схемою сівозміни, називається ротацією. Тривалість рота-ции звичайно дорівнює кількості полів сівозміни (у семипільному сево-обороті - 7 рокам, 8 шестиполь-ном - 6 і т.д.).

При складанні сівозмін ураховують, що овочеві культури відрізняються більшим разнообрази-їм і їхньої вимоги до ґрунту, удобре-ниям, поливу й догляду в період везі-тации різні, а іноді навіть про-тивоположни.

Чергування культур повинне з-здавать умови для найбільше раци-онального використання питатель-них речовин орного й подпахот-ного шарів. Рослини із глибоко про-никающей кореневою системою ( тик-ва й др.) чергують із рослинами з поверхово розташованої мас-сой корінь (огірок, цибуля, редис, чес-нок і др.). Рослини - азотфиксатори (бобові), що збагачують ґрунт азотом, чергують із рослинами, що не володіють цим властивістю

Правильне чергування лантух-тур - важлива ланка в системі борь-би з бур'янами. У межах севообо-рота вирощують рослини, які залишають площу чи порівняно-стій від бур'янів (картопля, капус-та, томат, горох, люцерна), що спо-собствует зниженню витрат на вира-щивание овочевих рослин, не ви-носящих засміченості (морква, па-стернак, цибуля, часник, петрушка й ін.).

В овочеві сівозміни включа-ют не менш 5-7 полів. Це облегча-ет розміщення великої кількості овочевих культур і введення в сево-оборот деяких кормових культур (люцерна, кукурудза, злаковий^-злакові-бобово-злакові суміші ін.). Виходячи з біологи-ческих особливостей різних ви-дов можна запропонувати два приклади-ні схеми чергування культур, (табл. 2).

Чергування культур - найбільш економічний, не потребуючий специ-альних витрат спосіб профілактики багатьох хвороб і шкідників. При цьому поразка рослин болезня-мі знижується на 40-50%, а з возвра-тім на те ж поле через 3-4 року - не спостерігається

В овочівництві можливо біс-змінне вирощування багато років підряд однієї й тієї ж культури на тому самому земельній ділянці (монокультура). Дореволюційні городники часто одержували непло-хие врожаї капусти, моркви або картоплі, десятиліттями виращи-вая їх на тому самому місці. У сучасному тепличному городник-стве огірок або томат щорічно раз-мещают у тому самому культива-ционном спорудженні, проводячи дез-інфекцію теплиць і через 3-4 годе - заміну субстрату

Однак монокультура можлива тільки при дотриманні принаймні таких двох умов, як: під-тримання родючості ґрунту внесе-нием високих доз органічних удо-брений у сполученні з видаленням із ґрунту за допомогою влагозарядкових поливів надлишку солей і інших шкідливих речовин; виключення віз-можности нагромадження на полях спе-цифичних для культури шкідників і хвороб шляхом виконання си-стеми профілактичних і винищ-тельних мір і відсутність у даній місцевості небезпечних для культури шкідників і хвороб. Оскільки в поле зазначені умови створюються рідко, монокультура, як правило, приводить до швидкого (протягом 3 років) зниженню врожайності овочів на 20-40%.

Щодо цього виключення роблять для томату й картоплі, якщо їсти можливість щорічно вносити під них підлоги перепрілий гній або перегній у кількості 40-60 т/га й більше, а також мінеральні удобре-ния, залежно від обеспеченнос-ти ґрунту макроелементами. Крім того, не обходи-мо вчасно і якісно ви-полнять основну й наступні обробки ґрунту, дотримувати техно-логию вирощування, використовувати якісний посівний і посадоч-ний матеріал. При дотриманні ви-шеприведенних умов у монокуль-турі можна вирощувати й інші овочі - доти поки не буде від-мічене істотне зниження уро-жайности, якості продукції, на-копление хвороб, шкідників, збільшення засміченості й т.д. У цьому випадку доцільно дана ділянка відвести під пару

Всі овочеві рослини по биоло-гическим, ботанічним і хозяй-ственним особливостям розділяють на наступні групи:

плодові: томат, перець, бак-лажан, огірок, кабачок, патисон, гарбуз, горох, квасоля, кукурудза са-харная й др.; коренеплідні: буряк столо-вая, морква, петрушка, селера, пастернак, редька, редис і ін.; цибульні: цибуля ріпчастий, цибуля-шалот, цибуля-порей, часник і ін.; клубнеплодні: картопля, топінамбур і ін.; капустяні: капуста белокочан-ная, червонокачанна, савойская, кольрабі, кольорова, бюрократичних, брюс-сільська; зеленні однолітні: салат, кресс-салат, пекінська капуста, шпинат, цибуля ріпчастий на перо й ін.; багаторічні: цибуля многолет-ний, щавель, ревінь, спаржа, арти-шок, естрагон, хрін, катран і ін.; пряновкусові: кріп, кору-андр, фенхель, естрагон, м'ята переч-ная, хрін, катран, васильок, чабер і ін.; печериця й ін.

По смаковим і дієтичним каче-ствам виділяють групу делікатес-них рослин, таких як ревінь, спаржа, кольорова капуста, бюрократичних, брюссельська капуста, кукурудза са-харная, арахіс, стахис, артишок, рання картопля

Для зони Степу реко-мендуются попередники основ-них овочевих культур, наведені втаблице.

При побудові сівозмін ураховують наступні особливості культур, що належать до різних груп

Так, плодові рослини з рє-мейства Пасльонові при рассад-ном способі вирощування займають ділянку в травні, а в безрассадной культурі - у першої-другий декадах квітня, залежно від по-придатних умов, сміття-та й інших факторів. Останній збір рас-садних томату, пер-ца, баклажана - у вересні, безрассад-них - у жовтні (до початку ранне-осінніх заморозків). Винос живильних речовин із урожаєм - середній (60-65 кг/га/10 т уро-жая). Ці рослини ефективно исполь-зуют післядія свіжого гною, поза-сінним під предше-ствующую культуру. Але ще більше весо-мі збільшення врожаю томат дає при поза-сении органічним добривом непосред-ственно під нього, особливо в умовах Криму, де продол-жительность вегета-ционного періоду становить 182-199 днів і більше. Коренева система томату, перцю, баклажана, вирощених з розсади, розташовується в основному в шарі ґрунту 30-40 см, окремих корінь проникають у глибину до 0,7-1 м, при безрассадном вирощуванні - до 1,5 м (на легких ґрунтах).

Картопля часто включають у рє-вообороти з овочевими рослинами. Він краще інших культур сприяє очищенню поля від бур'янів і тому є одним із кращих предшест-венников цибулі й коренеплодів

Капуста має потребу у внесенні більших (60-80 т/га) доз органичес-ких добрив і краще інших культур окупає їхнім збільшенням урожаю. Рання капуста рано займає (25.03-10.04) і звільняє (у червні) поле. Позд-Нюю капусту при рассадном способі вирощують із третьої декади травня й забирають у жовтні - листопаді, у зави-симости від сорту. При безрассадном методі пізньостигла капуста рано ( 3-я декада травня) займає й пізно (у листопаді) звільняє ділянку. Середовищ-Неспілі й пізньостиглі сорти ка-порожні в безрассадной культурі име-ют глибоко йде в підорні

шари кореневу систему. При рассад-ном способі коренева система при-знаходить мочковатий характер і формується в ґрунті неглибоко, до 40-50 см, залежно від її хутра-нического складу. Капуста подавля-ет бур'янисті трави

Коренеплоди із сімейства Ка-Пустні (редис, редька й ін.), хоча вони й гнітяться бур'янами не-скільки менше, ніж морква, пет-рушка й др., все-таки треба разме-щать на чистих полях. Редька й ре-дис мають короткий вегетаційний період (40-50 днів від сходів до формування товарного корнепло-та й 100-140 днів до дозрівання рє-мян) і займають поле тільки в пер-виття або в другій половині сезону. Щоб у ґрунті не накопичувалися віз-будители кили й судинного бакте-риоза, капусту повертають на преж-неї місце не раніше, ніж через 3-5 лет

Рослини із сімейства Тиквен-Ні дуже чуйні на внесення ор-ганического добрива, але непогано використовують і його післядію. Вони пізно (у травні) займають і рано (у вересні) звільняють поле. Знищення бур'янів у період їх вегета-ции утруднене. Однак після збирання врожаю є час для знищення значної частини запасів насінь бур'янів шляхом лущень і культива-ции. Корінь більшості баштанних з-влекают багато вологи й живильних речовин із глибоких шарів ґрунту й підґрунтя (до 1 м і більше), огірок - в основному з орного шару. Баштану-Ві дивуються борошнистою росою й антракнозом. Збудники хвороб зберігаються в ґрунті 2-3 року

Коренеплоди із сімейств Селерові й Лободові в овочевих сівозмінах рідко удоб-ряют свіжим гноєм. Коренева си-стема цих рослин здатна з-влекать живильні речовини з підорних шарів ґрунту. Корені-Плоди, як правило, рано (у березні - квітні) займають і пізно (жовтень - листопад) звільняють поле. Вони дуже страждають від затінення сорни-мі травами, особливо після всхо-дов. Збудники хвороб сохра-няются 2-3 року. У столового буряка загальні шкідники з кормовий і са-харной буряком

Цибуля, як правило, не має потреби у свіжому гнойовому добриві, але врожайність його помітно підвищує-ся при внесенні гною під предше-ствующую культуру. Для його виращи-вания потрібні чисті від бур'янистих трав ґрунту. У поле лук висівають ранньої навесні, при першому виході в поле, а при подзимних висівах - у листопаді. Забирають урожай в 3-й декаді авгус-та - вересні. Корінь слабкі, по-верхностні. Сумарний винос із ґрунту живильних речовин звичайно порівняно невеликий

З рослин сімейства Бобо-Ві у сівозмінах з овочевими культурами значну площу займає гірок і невелику - фа-сіль. Горох рано (у березні) висівають і рано (у червні - липні, у зависимо-сти від мети вирощування) знімають урожай. Квасоля займає поле по-здно (в 3-й декаді квітня) і при культурі на лопатку звільняє його в липні. Обидві ці культури - отлич-ні попередники для всіх дру-гих овочевих рослин

Редис і скоростиглі листо-ві (салат і ін.) культури частіше ви-ращивают на полях, відведених під які-небудь інші овочеві расте-ния. Іноді їх розміщають у міжряддях пізньостиглих, що повільно ростуть спочатку культур і забирають урожай до того, як їх почне заті-нять основна культура (петрушка, морква, цибуля й ін.).

У структуру сівозмін з овочевими рослинами дуже часто включають кормові, зернові й не-які другие польові культури

Багаторічні трави - один із кращих попередників баштану-вих, капусти, томату й огірка. По обороті шару багаторічних трав непогано вдаються коренеплоди, огу-рец, цибуля

Однолітні трави часто ис-пользуют як сидерати, що особливо сприятливо діє на наступну культуру. Вони явля-ются гарними попередниками капусти, моркви, буряка, томату й цибулі

Озиму пшеницю (добре удо-тлінну) у сівозмінах применя-ют як покривна культура для трав і як попередник бах-чевих, цибулі або томату

Властивості кормових корнепло-дов як попередників соответ-ствуют аналогічні властивостям сто-лових коренеплодів з того ж бота-нического сімейства

У господарствах, спеціалізую-щихся на вирощуванні цибулі, іноді як попередників цієї трудомісткої культури виділяють чис-тий пара. Після нього витрати на про-полки бур'янів зводяться до миниму-му, що особливо важливо при виращи-вании севка.

Залежно від спеціалізації господарств і питомої маси овочевих культур у структурі посівних площа-дей пари розміщають у спеціальному овочевому, польових, овочі кормових і кормових сівозмін

Сівозміни звичайно освоюють протягом 2-3 років. Освоєними вважаються сівозміни, у яких раз-мещение культур по полях соответ-ствует прийнятій схемі й дотримують-ся границі полів сівозмін. Для освоєння сівозмін становлять план або так званий перехід-ную таблицю. У ній записують один по одному поля і їхньої площі, культу-ри, які висівали в кожному полі за останні два роки. Потім намічають по всіх полях культуру на перший рік освоєння, на другий, тре-тий і т. буд., поки не буде освоєний сево-оборот

При складанні плану освоєння сівозміни дотримуються наступного порядку:

    намічають освоєння нових зе-мілина, якщо вони входять у поля рє-вооборота; уточнюють і записують культури, які були висіяні в про-шлом року під урожай поточного року (озимі, багаторічні тра-ви); розміщають найцінніший лантух-тури (томат, цибуля, капуста й ін.) після кращих предшественни-ков; розміщають чисту або зайняту пару (якщо він передбачений), на найбільш засмічених полях; визначають поле для висіву багаторічних трав.

План переходу до нового севообо-роту становлять так, щоб кожна культура в перший же рік освоєння розміщалася після гарних перед-шественников. Крім того, склад-ляют план технологічних опера-ций (обробки ґрунту, застосування добрив і т.д.), у якому предус-матривают перехід від існую-щей технології до запланованого (прогресивної).

Два рази в рік (навесні й восени) перевіряють і уточнюють відповідність розміщення культур у сівозміні зазначеному в перехідній таблиці

Для правильного й ефективного освоєння сівозмін особливе зна-чение має книга історії полів, що призначена для систе-матического обліку всіх технологиче-ских прийомів вирощування овоч-них культур, а також їхньої врожайності. Аналіз записів у книзі дозволяє виявляти резерви кращого исполь-зования земель, підвищення їх пло-дородия, загальної продуктивності й збільшення врожаїв

Таблиця 1. Попередники, що рекомендуються, для овочевих культур

Культура

Попередник

Томат, перець, баклажан

Горох, квасоля, огірок, цибуля, морква, капуста

Огірок, кабачок, патисон, гарбуз

Капуста, томат, картопля, кукурудза

Капуста белокочанная, червонокачанна, савойская, кольрабі, кольорова, брюссельська

Огірок, картопля, томат, коренеплоди, цибуля, кукурудза

Цибуля ріпчастий, цибуля шалот, часник

Огірок, горох, ранній томат, рання капуста, рання картопля

Буряк їдальня, морква, петрушка, пастернак, селера, редька, редис

Огірок, горох, картопля, томат ранній, капуста рання й середня, цибуля

Картопля ранній

Огірок, кабачок, гарбуз, цибуля, капуста, коренеплоди, кукурудза

Горох, квасоля

Огірок, томат, цибуля, капуста, коренеплоди

Таблиця 2. Застосування схеми чергування культур у сівозміні

N поля

Культура

I

Перець

II

Ранній томат + зелена цибуля

III

Огірок + шпинат (салат, редька)

IV

Рання капуста + пізній томат

V

Рання картопля + лук-порей

VI

Кабачок + пізня капуста

VII

Цибуля + овочева квасоля

I

Люцерна

II

Люцерна

III

Люцерна

IV

Кавун, диня

V

Перець, баклажан

VI

Овочева квасоля + огірок

VII

Томат

VIII

Рання картопля + люцерна