21.jpg

Нові Фермерськи Секрети

Вирощування тюльпанів

Назва тюльпан одержала від подібності зі східним головним убором і походить від перського «toliban», що означає тюрбан. Ця квітка в основному призначений для…

Папороть

ПАПОРОТЬ (FERNS). Папороті належать до числа найбільш древніх груп вищих безнасінних рослин. Пологів у папоротей нараховують порядку 300, а видів біля 10000.…

Грошове дерево толстянка

ТОЛСТЯНКА (CRASSULA) - Крассула, толстянка, жирянка, «монетне, грошове дерево» назви суккулентних рослин, що ставляться до сімейства толстянкові, що нараховує…

Роїння бджіл - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентар

Роїння бджіл - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентарРоїння бджіл - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентар. Дпя медоносних бджіл характерні дві форми розмноження. В одному випадку - це відтворення її окремих особин, що є необхідним для постійного існування бджолиної родини, але не є процесом розмноження, що веде до збереження виду. В іншому випадку - вся бджолина родина функціонує як єдиний репродуктивний орган. У результаті від материнської родини відділяється частина бджіл зі старою або молодою маткою й відправляється на пошуки нового місцеперебування. Цей природний процес розмноження бджолиних родин назьюается роїнням, а частина, що відділилася, бджіл - риємо. Залежно від - спадкоємних властивостей бджіл, породи, якостей матки й умов життя бджолиної родини в різному ступені проявляється їхня схильність до роїння. Роїння - спадкоємна властивість бджіл. У природних умовах роїння підтримує існування медоносних бджіл у природі як виду. Причини, що приводять до роїння, здавна були предметом пильного інтересу практиків-бджолярів і вчених. Перші трактування розглядали цей процес як акт свідомої діяльності. Потім до факторів, що викликають роїння, сталі відносити переповнення вулика робочими бджолами, недостатню вентиляцію гнізда, підвищену температуру в гнізді. Так, ще Губер (1792) помітив, що відсутність достатнього простору в гнізді медоносних бджіл стимулює їх до роїння. На думку ряду вчених, недолік внутрігніздового простору впливає на підвищення температури у вулику, що до того ж супроводжується недостатньою вентиляцією. Крім того, тіснота у вулику проявляється й у недоліку комірок, у які матка могла б відкладати яйця. Демутц (1921) установив, що в родинах, у яких почався процес підготовки до роїння, спостерігається переповнення гнізда розплодом, що здебільшого запечатаний, а також робочими бджолами, які, як правило, купчаться на стільниках. Однак не можна пояснити роїння тільки тіснотою вулика. Відповідно до припущення Герстунга (1893) відбудування маточников починається при наявності надлишку бджіл-годувальниць. Він уважав, що співвідношення дорослих бджіл до личинок, що бідує в харчуванні, повинне бути більшим у сильних родинах у порівнянні з родинами, що перебувають у стадії інтенсивного зростання. Цей надлишок личиночного корму, продуцируемий бджолами-годувальницями, іде на виведення й вигодовування маткових личинок, яким він потрібно в більших кількостях. По поданню Герстунга, родина - це один орган, що виконує різні функції. Матка - це полова залоза, а роїння - розмноження. Їжа розплоду - це ендокринна секреція, надлишок якої створює умови, що приводять до роїння. Коли бджоли-годувальниці виробляють надлишок молочка, то в родині проявляється тенденція до будівництва маточников. Інакше кажучи, надлишок молочка дається певним личинкам. У результаті розвиваються матки й виходить рій. Інші автори називали ще ряд факторів, що приводять до роїння. Так по Ф. А. Тюнину (1923), основна причина роїння полягає у фізіологічно функціональній обмеженості яєчників матки, що в певний момент приводить до падіння яйценосності. Докладно вивчав процеси, що відбуваються в бджолиній родині перед роїнням, Г. Ф. Таранів (1948, 1955, 1961). Він звернув увагу на сполучення трьох факторів, що супроводжують ройовому стану бджолиної родини: кількість і співвідношення відкритого й друкованого розплоду, сили родини. Він відзначив характерний хід кривої яйцекладки в родин, що готуються до роїння. Г. Ф. Таранів виявив у тілі бджіл, що готуються до роїння, надлишок живильних речовин. Вони викликають у бджіл незвичайне збудження, що передається значним групам робочих бджіл. Останні своїм особливим поводженням змушують матку до відкладання яєць у ройові мисочки. З 50-х років XX в. почалося інтенсивне вивчення феромонов - речовин, виділюваних організмом у зовнішнє середовище й влияющих на комунікативну й координаційну діяльність. У результаті цих досліджень механізм виникнення ройового стану стали представляти в такий спосіб. Бат-Лером (1954, 1956-1958) було показано, що робітники особини бджолиної родини, які оточують матку, злизують із поверхні її тіла маткова речовинаа, що продуцируется її мандибулярними залозами. В. результаті цього контакту робочих бджіл з маткою в перших ингибируется розвиток яєчників, а бджоли обмежують будівництво маточников. Подальша передача цієї речовини іншим особинам може йти як по поверхні тіла, так і через внутрішності. У цей час визначено вже понад десять компонентів маткової речовини. Відсутність або недолік маткової речовини в експериментальних умовах змушує робочих бджіл вирощувати маток. На основі цих даних Батлер висловив припущення, що в природних умовах закладка маточников після втрати матки або в період, що передує роїнню, пояснюється недоліком маткової речовини. Є припущення, що зменшення утворення маткової речовини є наслідком зменшення годівлі матки робочими бджолами. Головні стимули, що спонукують робочих особин годувати свою матку, це розмір родини, вікове співвідношення між робочими особинами, перенаселеність гнізда й достаток ресурсів. Батлер також виявив, що екстракт маткової речовини свищевой або ройової матки набагато менш ефективний у запобіганні закладки маточников у бджолиних родинах, чим екстракт молодих яйцекладущих маток. Якщо робочі особини бджолиної родини не здатні виявити відсутність матки,, то це означає, що матка зостарилася й утворення маткової речовини в неї різко знизилося. У результаті з'являються маточники. Однак теорія Батлера не може пояснити наступні фактори, які спостерігаються При роїнні: чому, наприклад, з появою гарного медозбору в ряді родин ройовий стан зникає? Як пояснити, чому при поділі бджолиної родини сіткою у відділенні, де відсутня матка, не спостерігається відбудування маточников навіть при наявності стільників з молодим розплодом? і т.д. Незважаючи на численні дослідження, жодна з теорій не пояснює цілком і повністю механізму роїння