1.jpg

Нові Фермерськи Секрети

Вирощування тюльпанів

Назва тюльпан одержала від подібності зі східним головним убором і походить від перського «toliban», що означає тюрбан. Ця квітка в основному призначений для…

Папороть

ПАПОРОТЬ (FERNS). Папороті належать до числа найбільш древніх груп вищих безнасінних рослин. Пологів у папоротей нараховують порядку 300, а видів біля 10000.…

Грошове дерево толстянка

ТОЛСТЯНКА (CRASSULA) - Крассула, толстянка, жирянка, «монетне, грошове дерево» назви суккулентних рослин, що ставляться до сімейства толстянкові, що нараховує…

Бджільництво Канади - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентар

Бджільництво Канади - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентарБджільництво Канади - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентар. Пчеловодная галузь Канади (населення - 30 млн чіл., територія - 9,9 млн км2) по більшості показників перевершує аналогічні галузі багатьох країн миру. Протягом останніх 10-15 років канадське бджільництво стабільно розвивається: збільшуються виробництво й експорт меду, зміцнює комерційний сектор, на тлі скорочення числа бджолярів росте чисельність родин бджіл; продуктивність однієї родини перевищує відповідні світові показники вдвічі, а у врожайні роки (наприклад, в 1998 р.) - утроє; споживання меду населенням країни щорічно зростає на 5%. До 80% меду одержують у розташовані в зоні прерій провінціях Альберта, Манитоба й Саскечеван. Відносно рівний клімат, достатня кількість сонячних днів у травні - вересні й більшій тривалості світлового дня влітку сприяють високій продуктивності бджільництва. Основні медоноси цієї зони - біла конюшина, люцерна й гібридний рапс, які дають якісний світлий мед, що користується попитом на внутрішньому й світовому ринках. Запилення ягідників (чорниця, журавлина й т.д.), а також яблуневих і інших садів служить важливим джерелом доходів бджолярів в інших провінціях. Сукупні доходи від запилення оцінюються в межах 1 млрд дол. Канади. Поряд з медом у країні роблять кленовий сироп, причому споживання його щорічно збільшується на 5-10%. Однак у змаганні сиропу з медом останній явно перемагає: споживання меду становить більше 800 г на людину, а сиропу - 160 р. У різні роки Канада експортує 40-60% меду. В 2002 р. основними його покупцями були: США - 89,4%, Німеччина - 4,4, Японія - 2,1, Англія - 1,8%. У США канадський мед в основному змішують із темними сортами місцевого. Аналогічні цілі переслідує імпорт темних медов зі США й інших країн. В останні роки проглядається тенденція вирівнювання обсягів експорту й імпорту меду. Канада не практикує введення імпортних квот на мед, але періодично посилює стандарти на нього. У квітні 2002 р. Керування по інспекції продовольства (УП) сповістило громадськість про небезпеки вживання продуктів, у яких був використаний мед з Китаю, що містить антибіотики. Однак кампанію проти ввозу й споживання китайського меду проводили в більше м'якій формі, чим у США. З імпортованих в 2002 р. 8149 т меду частка Аргентини склала 70,2%, Китаю - 13,4, США - 7,8, В'єтнаму - 2 і Австралія 1,4%. Ввіз меду в 2003 р. у порівнянні з попереднім роком виріс на 15%, у тому числі з Китаю - на 50%. Щорічно Канада імпортує 100-160 тис. маток з Австралії, Нової Зеландії й Гавайських островів (США), однак попит на них традиційно перевищує пропозиція. Як один зі шляхів рішення цієї проблеми розглядався проект організації разведенческого господарства в ізольованому районі Австралії, куди б поставляли племінний матеріал з Канади. Імпорт маток з континентальної частини США в рамках боротьби з поширенням кліща варроа й трахейного кліща був заборонений в 1987 р. У черговий раз заборона була продовжена до грудня 2004 р. Ці обмеження допомогли Канаді якийсь час стримувати поширення варроатоза, однак в останні роки ефективність подібних мір помітно знизилася. Зимівля 2002/03 р. була для канадського бджільництва особливо несприятливої: відхід бджіл у провінціях в Альберта й Саскечеван склав 20%, в інших - 25-35, а в ряді районів Онтаріо й Квебека - до 55%. Однієї з головних причин таких втрат експерти вважають звикання кліща варроа до флувалинату. У той же час завдяки вжитим профілактичним заходам багато районів країни дотепер вільні від трахейного кліща. Досягнення канадського бджільництва - наслідок не тільки його технологічного, але й суспільного розвитку, наявності юридичної бази, що скрупульозно регулює взаємини між різними секторами галузі. Утворений в 1940 р. Національна рада по меду (НСМ) виступає в ролі сполучної ланки між пчеловодними асоціаціями провінцій, пчеловодной індустрією й правительством. Членами НСМ можуть бути бджолярі, організації, переработчики й фасувальники меду, кооперативи, учені, виробники пчелопакетов і маток, а також інші особи й структури, пов'язані з галуззю. Рада директорів НСМ донедавна складався із шести представників асоціацій провінцій, одного представника медяних кооперативів Альберти й Манитоби, а також президента Канадської асоціації експертів в області бджільництва (КАЕП) з дорадчим голосом. Состоявшаяся в лютому 2004 р. чергова конференція НСМ значно збільшила число представників від головних медоносних провінцій у раді директорів. Бюджет НСМ формується винятково зі членських внесків. Для власників 1-49 вуликів вони становлять 50 дол. Канади; для власників 50-299 вуликів - 100; для власників 300 і більше вуликів - 200; для компаній - 300; для подписивающихся на видання НСМ - 25 дол. Канади. Свою діяльність НСМ фокусирует на наступних напрямках: Створення стандартів органічного (екологічно чистого) меду для Генерального керування стандартів Канади; розробка прийнятного маркування і ярликів для меду; підготовка рекомендацій зі стандартів тари (у рамках реалізації Закону про сільськогосподарські продукти); надання рекомендацій з імпорту бджіл; лобіювання реєстрації безпечних лікарських препаратів для контролю хвороб бджіл, фіксування максимально припустимих рівнів залишків антибіотиків і більше безпечного застосування хімікатів у сільському господарстві; партнерство з Керуванням по інспекції продовольства в реалізації програми «Безпека продуктів на фермі»; співробітництво в дослідженнях із захворювань малюків ботулізмом. На щорічних конференціях НСМ поряд з обговоренням проблем розвитку галузі присуджують нагороду фахівцеві, внесшему видатний внесок у розвиток бджільництва Канади. В 2004 р. її вручили докторові М. Уинстону за дослідження поводження бджіл, плідну викладацьку й просвітительську діяльність і інші заслуги. Створена в 1959 р. КАЕП служить свого роду мостом між наукою й практичним бджільництвом. Членами асоціації є пов'язані з галуззю й зайняті повний робочий тиждень чиновники федерального й провінційного рівня, а також викладачі університетів і коледжів. Зайняті неповний робочий тиждень експерти також можуть бути членами асоціації, але тільки із правом дорадчого голосу. В асоціації 11 галузевих комітетів. Президент КАЕП - проф. Р. Курье (факультет ентомології Університету Манитоби). Спільний проект НСМ і КАЕП - Канадський фонд дослідження бджоли, створений для рішення проблем, що виникли в результаті скорочення федеральних і провінційних асигнувань на науку. Із цього фонду фінансують всі науково-дослідні роботи із бджільництва. А. С.ПОНОМАРІВ