15.jpg

Нові Фермерськи Секрети

Вирощування тюльпанів

Назва тюльпан одержала від подібності зі східним головним убором і походить від перського «toliban», що означає тюрбан. Ця квітка в основному призначений для…

Папороть

ПАПОРОТЬ (FERNS). Папороті належать до числа найбільш древніх груп вищих безнасінних рослин. Пологів у папоротей нараховують порядку 300, а видів біля 10000.…

Грошове дерево толстянка

ТОЛСТЯНКА (CRASSULA) - Крассула, толстянка, жирянка, «монетне, грошове дерево» назви суккулентних рослин, що ставляться до сімейства толстянкові, що нараховує…

Не забава, а підмога - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентар

Не забава, а підмога - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентарНе забава, а підмога - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентар. Часто чую від колег про винаходи: нові вулики, годівниці, системи підігріву... Але, на жаль, рідко заходять розмови про прибуток або про те, як з мінімальними витратами праці, часу й засобів одержати максимум продукції. Тому хочу розповісти про бесіду з молодим бджолярем Сергієм Осутиним, що відбувся в один з рідких сонячних днів пізньої осені минулого року. Живе бджоляр на краю селища. Розмовляючи, ми спостерігали, як по лісовій просіці бджоли летіли за останнім убогим взятком. Вітер шарудів у вершинах могутніх верб, квапливо пробігав по щільно зростаючим, немов живаючи огорожа, заростям татарського клена, що улітку, як ніколи, був щедрий на нектар. Ми радувалися, немов малюки, коли бачили, що на прилітну дошку раптом сідали бджоли з яскраво-червоними обніжжями. - Бджолами я зайнявся, -говорить Сергій, - бажаючи поправити економічне становище родини. Працюю електриком, зарплата невелика. А якщо вдумливо й грамотно займатися бджільництвом, то досягти можна багато чого. Те, що зміст бджіл - справа серйозне, Сергій зрозумів дев'ять років тому, коли вирішив завести бджіл. Разом з досвідченим бджолярем В. Д.Кудимовим вони багато днів колесили по пасіках Лисогорского району, добралися до Саратова, але нічого підходящого так і не знайшли. Старший товариш пояснював: - Як цих бджіл купувати, якщо перед кожним вуликом земля вистелена личинками, ураженими аскосферозом? А тут моль всі рамки обплела... У цього хазяїна на перший погляд бджоли непогані, корму багато, стільники білі, але родини приречені. Придивися - скільки молоді безкрилої, і це провесною... Довелося купувати перші дві родини в сусіда. У нього одержав і перші практичні навички, цілий сезон відробили разом. Придивлявся, як досвідчений товариш звертається із бджолами, іноді сперечався, не соромився зайвий раз запитати, уважно слухав розповіді ветерана про те, які в того минулого промахи... В 2002 р. у Сергія в зиму пішло 40 родин. За те недовгий час, що він займається бджільництвом, жодного разу не було зимового відходу. Навпроти, чотири роки він торгує бджолиними родинами. Правда, уважає, що це невигідно. Кожна перезимована родина дає приріст - ще одну. Однак далі збільшувати пасіку неможливо. Не вистачає вуликів, рамок, вощини. От і доводиться фактично обмінювати родини на те, що поки в дефіциті. Не без гордості Сергій відзначає, що, створюючи пасіку, не брав кредиту, зумів обійтися своїми скромними засобами. - Треба б, - уважає молодий бджоляр, - купити ще один тракторний візок, переобладнати її під платформу. Не перешкодили б трактор, кочовий будиночок на колесах, своя електростанція. Я вірю, що все це буде. А поки Сергій задоволений самим більшим своїм придбанням - недавно купленою «Нивою». Хазяйновитій людині, що має кочову пасіку, без такої надійної машини не обійтися. У нашій неквапливій розмові намагаємося з'ясувати, що ж головне для починаючого бджоляра. Чому найчастіше пасіка приносить не радість, а розчарування й збитки? Погоджуємося в одному - немає другорядних справ. - У мене сусід, -зауважує Сергій, - поросяти тримає. Хіба забуде він їх нагодувати? До бджіл же, уважають багато хто, можна тижнями не підходити. Хоча, працюючи із крилатими трудівницями, потрібно дорожити кожною хвилиною. Провесною, коли вони ще як треба не облетались, треба переконатися, чи всі в порядку з маткою, кормами. У травні якомога раніше доводиться піклуватися про отводках. А вощина! Адже багато родин уже при цвітінні садів по нескольку рамок відбудовують! У роях відновлення стільників стовідсоткове. Звідси стійкість до хвороб. Не пробачно, коли в бджоляра замість матки бджоли-трутівки. Виходить, вулики явно були кинуті напризволяще долі, у них тижнями ніхто не заглядав. - Як можна, - обурюється мій собесед - никнув, - бити себе в груди: я бджоляр, а самому ні однієї книги по бджільництву не прочитати! У нашім селищі журнал «Бджільництво» ніхто не виписує, а потім дивуються: чому навесні в тебе бджоли літають, а в мене обсипалися? Місцеві бджолярі роблять отводки на ройові маточники. Із цим Сергій не згодний. - Я и сам, - пояснює він, - робив так раніше. Однак провесною родину, що роїться, одержати не так-те просто. Та й роїтися в першу чергу буде та, котра до цього схильна. Навіщо таких розводити? Зараз освоюю штучний висновок маток, щоправда, погано поки виходить. Прийом невдалий. Але думаю, що наступного року все отводки зроблю на свої зрілі маточники. Найголовніше правило -тримати тільки сильні родини й мати достаток кормів у гніздах. Як багато про це говорять і як часто саме через це відбуваються самі більші розчарування. Чому? Провиною тому - як не дивно - зимовник. Бджоляр тішить себе надією, що в ньому перезимують і непідготовлені родини. На жаль. Всі промахи, вся економія на кормах ведуть або до загибелі бджіл, або до їхнього різкого ослаблення. Родини, що зимують на волі, - завжди сильні. Хто наважиться без кормів пустити їх у зиму? Але й тут підстерігають несподіванки. - Спочатку, - розповідає Сергій, - я прагнув якнайсильніше утеплити гнізда. У результаті рамки пліснявіли, незапечатаний мед розріджувався, закисав. Особливо важко доводилося родинам у вуликах із цільних дощок, тобто в дуже щільних, де ніяких натяків на щілинку, а виходить, і на провітрювання. В останні роки із самого початку зимівлі став відгинати край холстика, улаштовуючи примусову вентиляцію. Деякі з моїх друзів-бджолярів пальцями в скроні вертіли... А моїм бджолам від цього було тільки краще. Тепер у мене за зиму відхід їх мінімальний. Пропадають одна або дві матки, але родини живі, провесною я їх безболісно поєдную з більше слабкими. ...У жовтневий день політати бджолам - більша удача. От і останні пішли з льотка у свій теплий будинок. І тільки жовта оса крутится біля вуликів. А я все катую свого співрозмовника, прагнучи знайти той неповторний штрих у роботі, що повинен мати кожний майстер. - Бджіл ніколи не годую цукром, - говорить Сергій, - у мене й годівниць немає. Перший мед - кращий. Він не кристалізується, у ньому немає паді. Рамки з ним піднімаю в другий корпус, і вони коштують, поки бджоли їх не запечатають повністю. Восени при скороченні гнізда ці шість рамок становлять основу кормового запасу. Здавалося б, з кожної родини я не добираю по 15-20 кг продукції, але це не так. Вихід меду від кожної родини в мене фактично такий же, як у тих, хто намагається міняти його на цукор. Чому? Цілий рік мої бджоли мають рясні, доброякісні корми, тому вони сильні й продуктивні. Мені від цього вигода пряма - скільки заощаджую сил, часу, засобів! Можу обслуговувати більше родин, одержувати більше продукції. А виходить, її собівартість різко знижується. Не почув від свого співрозмовника звичних нарікань на те, що мед дешевшає, а добувати його усе сутужніше. Своє завдання він бачить у тім, щоб щороку збільшувати вихід продукції в півтора-два рази й одночасно спрощувати технологію догляду за бджолами. Так вимагають закони ринку й здоровий глузд. В. Ильницкий, Саратовская обл.