20.jpg

Нові Фермерськи Секрети

Вирощування тюльпанів

Назва тюльпан одержала від подібності зі східним головним убором і походить від перського «toliban», що означає тюрбан. Ця квітка в основному призначений для…

Папороть

ПАПОРОТЬ (FERNS). Папороті належать до числа найбільш древніх груп вищих безнасінних рослин. Пологів у папоротей нараховують порядку 300, а видів біля 10000.…

Грошове дерево толстянка

ТОЛСТЯНКА (CRASSULA) - Крассула, толстянка, жирянка, «монетне, грошове дерево» назви суккулентних рослин, що ставляться до сімейства толстянкові, що нараховує…

Лопата й пяпка - носилки для вуликів - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентар

Лопата й пяпка - носилки для вуликів - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентарЛопата й пяпка - носилки для вуликів - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентар. Дуже часто вулики із бджолами доводиться переносити вручну. У цей час багато бджолярів користуються м'якими ремінними скріпами, фіксуючи їхніми гачками. Це найбільш прогресивний і спосіб. Хоча промисловість останнім часом такі скріпи не випускає, їх не складно виготовити самому. Досить розрізати транспортерну стрічку на ремені й звернутися до коваля, щоб він викував гаки. Для перенесення вуликів часто використовують носилки різних конструкцій. Але їх адже потрібно ще виготовити й підігнати по розмірі. Крім того, це зайвий вантаж на кочівлі. Простіше вже переносити вулики на руках або вхопившись за ремінні скріпи. Для кочової пасіки важливо, щоб всі пристосування мали універсальне призначення, були легенями, компактними. От уже 20 років використовую для перенесення вуликів необхідні на кочівлі інструменти (мал.). Як ручки носилок пристосував з одного боку - черешок лопати 3, а з іншого боку - черешок сапки, що на малюнку не показаний. Знизу вулик 2 підтримує ремінне кільце 4 з довжиною окружності 320-350 см. Зробив його з лямок похідних носилок для транспортування хворих і поранених, розімкнувши «вісімку» у їхній середній частині. Кільце досить міцне, тому що виконано із двошарової прошитої брезентової смуги шириною 7-10 см. Довжину його окружності можна регулювати за допомогою бляхи (як на штанях). Спочатку фіксую всі корпуси звичайним ремінним скрепом 1. Потім надягаю на вулик кільце. Краю його попереду й позаду підводжу під дно вулика до ніжок 5, а вільні петлі однакового розміру піднімаю до ремінного скріпу (як правило, до рівня верхнього краю першого корпуса), де їх потім притримує помічник. Трохи нижче підсуваю під скріп, але поверх кільця, по обидва боки черешки лопати й сапки й піднімаю нагору до упору. Вулик підтримують знизу передня й задня частина кільця й ремінь ульевого скріпа, а в місці їх перехлеста міцно втримуються імпровізовані ручки. Ці носилки затискають вулик з боків і не дають йому впасти або завалитися. Після переносу й розміщення вуликів скріпи й кільце зберігаю в мішку, а лопату й сапку використовую на пасіці по призначенню. Удвох з напарником без особливих зусиль переносимо двох-, трехкорпусні вулики. В. А.ПАХОМОВ