19.jpg

Нові Фермерськи Секрети

Вирощування тюльпанів

Назва тюльпан одержала від подібності зі східним головним убором і походить від перського «toliban», що означає тюрбан. Ця квітка в основному призначений для…

Папороть

ПАПОРОТЬ (FERNS). Папороті належать до числа найбільш древніх груп вищих безнасінних рослин. Пологів у папоротей нараховують порядку 300, а видів біля 10000.…

Грошове дерево толстянка

ТОЛСТЯНКА (CRASSULA) - Крассула, толстянка, жирянка, «монетне, грошове дерево» назви суккулентних рослин, що ставляться до сімейства толстянкові, що нараховує…

Синтетичекие адаптогени й біостимулятори для бджіл - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентар

Синтетичекие адаптогени й біостимулятори для бджіл - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентарСинтетичекие адаптогени й біостимулятори для бджіл - Статті по бджільництву - Бджільництво: устаткування й інвентар. Бджолярі постійно втручаються в усі процеси, що відбуваються в бджолиних родинах, сподіваючись підвищити їхня продуктивність. От лише основні напрямки цієї діяльності: селекція по хазяйновито корисних ознаках; розробка пристосувань, що поліпшують умови змісту родин; застосування засобів, що дозволяють придушити патогени або підвищити життєздатність самих бджіл. Донедавна останньому напрямку незаслужено мало приділяли увагу. Співробітники Інституту органічної хімії Уфимского наукового центра РАН уже із середини 80-х років XX в. почали створювати технологичні методи одержання синтетичних аналогів природних низькомолекулярних биорегуляторов бджолиної родини, а також інших біостимуляторів, зокрема паратирозола - активного компонента екстракту з кореня родиоли рожевої. Сьогодні бджолярі вже застосовують ряд композицій на основі синтетичних аналогів даних природних речовин (апимил, меллан, биосил, аписил, кандисил, апирой, уфамил і тирозан). У своїх досвідах ми оцінювали препарати биосил (на основі гидроксидецен-2 Е-Овой кислоти) і паратирозол у першу чергу як иммуностимулятори, що дозволяють перенести бактеріальну інфекцію. Бджолам, що втримувалися в лабораторних умовах у капронових кошах розміром 30x30x30 см3 (не менш чим по 100 особин у кожному), протягом 5-7 днів давали 60%-ний цукрово-медяний сироп з додаванням 0,0001-0,2%-них биосила або паратирозола. Далі їх містили 24 год на кормі з добавкою 5%-ного битоксибациллина (БТБ) - бактеріального препарату на основі Bacillus thuringiensis. У контролі бджолам давали сироп без біостимуляторів. Спостереження вели 10 сут, оцінюючи виживаність бджіл як у досвідченому, так і в контрольному варіанті. Кількаразові експерименти підтвердили иммуностимулирующее вплив биосила: у варіантах з його використанням вижило 58-74% особин, без нього - у середньому 48%. Трохи меншої виявилася виживаність бджіл при застосуванні паратирозола - у середньому 53%. Суміш биосила й паратирозола (препарат БРН-1) також володіє вираженим иммуностимулирующим дією, що дозволяє зберігати виживаність бджіл протягом 10 сут після обробки БТБ на рівні контролю (тобто варіанта, у якому бджоли одержували корм без биосила й БТБ). Виявлено й адаптогенное ю биосила. Бджіл підгодовували сиропом з додаванням 0,2%-ного биосила протягом 7-8 сут. Після чого комах витримували 15 хв при -13°С. Потім протягом тижня оцінювали виживаність бджіл. У варіантах з биосилом виживаність бджіл була на 48-49% вище, ніж у контролі. Очевидно, потужне адаптогенное вплив препарату, опосредующееся через нейроендокринную систему комах, стабілізує їхнє внутрішнє середовище, що вдалося показати й на рівні ферментативної активності, зокрема активності Дофа-Оксидази, що є одним з показників розвитку захисної відповіді. Якщо у варіантах із БТБ без добавки біостимуляторів активність Дофа-Оксидази сильно знижена в порівнянні з контролем, то при попередньому змісті бджіл на кормі з добавкою биосила активність ферменту зберігається на досить високому рівні, що трохи перевищує контрольний. Аналогічні результати були отримані й в експериментах з короткостроковим (30 хв) дією на бджоли не тільки низкою, але й високої (50°С) температури. Таким чином, отримані результати свідчать про універсальний адаптогенном впливі биосила на бджоли. Можливо, при застосуванні на практиці не слід обмежуватися тільки використанням його для посилення прийому личинок на маткове виховання (Р. Я.Харисов і ін., 1999). Г. В.БЕНЬКОВСКАЯ, Е. С.САЛТИКОВА, А. Г.НИКОЛЕНКО Інститут біохімії й генетики Уфимского наукового центра РАН Р. Я.ХАРИСОВ, Н. М.ИШМУРАТОВА, Г. Ю.ИШМУРАТОВ Інститут органічної хімії Уфимского наукового центра РАН